І  Б  В  Д  К  М  Н  О  П  Р  С  Т  Х  Ч  Щ 


Ні валуєвські укази ані повеління

Ні валуєвські укази, а ні повеління
Злих царів, їх дум зараза - хитрощів сплетіння,
Щоб поділась рідна мова серед небосхилу
Як старались, як впирались, щоб її в могилу
Заховати і навіки щоб не знали правди
Була Русь і її Мова... Лише назву взято
І привласнено державі, що від московитів...
Її ж дух не умістити - це чужим закрито.
А Вона живе піснями, пробиває русло
Крізь віки. І Бог був з нами, щоб не стало пусто
На землі, що Бог відміряв для мого народу;
Милосердний Він чекає щоб принесли плоду,
Плоду в силі покаяння за гріхи прадавні
Як була колись держава і князі в ній славні.
Та підняли свою руку на рідного брата
Аби слави, аби влади – ось за те розплата,
Що поділась з карти світу Русь єдина, сильна,
То від Бога нам уроки, щоб як буде вільна
Ця земля під Божим небом владу шанували
Бо Господь – Він владам – влада і щоб всі це знали.
Від малого до пророка шанували владу
Щоб усі були в єднанні, щоб не сталось – ваду
Бог знайшов посеред люду і проллє гріх чашу
Чашу гніву - Його люті на голови наші;
У якому крім прокляття прозвучить нам: Досить!
Землю Божу вам топтати…
Щоб не сталось – просить
У молитві дух мій в Бога: зміни кари стріли,
карай зараз – не майбутнє…Щоб ми всі прозріли;
Щоб прийняли духа правди, віру освятили…
Дай нам духа покаяння, дай на прощу сили.

Щоб діждалися приходу Господа Ісуса
Який прийме нас, як чистих, щоб гріха спокуса
Не знайшла у серці місця, - а лиш віру в ньому
Богу сильному у чині, Вічному, Святому!

02.07.2010.р., м. Київ.
2024