Час, не лети, і вирій - зачекай

Блаженства стан

Блаженства стан - кому відомо?
Як милість серце переповне,
Як ти хазяїн в ріднім домі -
Душа співає, - а не стогне.
І воздає хвалу Святому
Молитви, оди і зідхання,
Хто зняв тягар гріхів і втому,
Прийнявши наше покаяння.
І дух зміцнив, що світу свідок
Його могутності і слави, -
Бо з грішних нас набув Він діток,
Що люблять Слово нелукаво.
Закони Божі й повеління
Відкрили Батьківські дороги;
Й Месію - Сина на спасіння
Прислав у світ – це все від Бога.
Щоб наші душі не грішили
А мали з Вічним поєднання;
Душа зі Словом в мирі жила;
Блаженство знала і кохання!

09.09.2007 р. м. Київ.

В досвітній час і в час нічної тьми...

В досвітній час і в час нічної тьми
Від матерів молитва в небо лине,
Чи в церквах ви, чи вдома із дітьми,
Щоб рід наш жив і у гріхах не згинув.
Схилю коліна перед вівтарем,
До Господа – Спасителя звернуся,
А поруч молоденьке і старе –
Ви - мій народ, і я за вас молюся.
Душа моя, мов пташечка мала,
За нині сущих у молитві кличе:
Тобі мій Бог і слава і хвала
І хай душа добра лиш людям зиче.
Благослови Ти материнський труд
Дай силу віри їхньої молитви,
Щоб ти звільнив дітей від зла і пут,
І захистив у час смертельний битви.
Я з вами мої сестри й матері
Від п’яток аж до маківки в єднанні;
Хай мир дає Господь моїй землі
І серце, незрадливе у коханні.

10-11.02.2010 р., м. Київ.

Відпустили печаль мандрувати по світу набої...

Героям майдану і
Небесній Сотні посвячується!

Відпустили печаль мандрувати по світу набої,
Що шукає серця побратимів крізь лати й щити...
На холодний граніт опускаються збиті герої,
Зупиняючи лет у якому могли ще цвісти.

Тільки душ не спинити,- їм в небо відкрита дорога,
Залишають свій дім, у якому між нами зросли;
І за правду й любов побратимів чекають у Бога:
В час борінь і звитяги вони до небес доросли.

І як жити без вас побратими мої і посестри? -
Серця ваші любов’ю закрили цей світ і мене;
Нам ще душу свою з берегів до висот ваших нести,
Де печаль від розлуки між нами навіки мине.

І з’єднаємось ми в небесах у яскравім горінні,
Ваші зорі палатимуть в барвах, як Божа роса,
Бо сягнули небес ви за правду в жертовнім борінні...
Ви простіть мені нині, що сонце зловила сльоза.

31.03-1.04.2014 р., м. Київ, Микола Терен.

Вони прийдуть крізь чагарі густі..

Вони прийдуть крізь чагарі густі
Турбот земних, подібних перепоні,
Слова від Бога: мудрі і прості…
І сядуть в серці на своєму троні:
Сім раз вернись, на оклик поспішай,
Сім раз вернись до щему і до болю,
І не черствій у марноті душа,
І милість май у час смертельний бою.
Не бійся сліз, як гірко плачеш ти,
І землетрусів, що руйнують стале,
Любові прагнеш ти – не самоти
І миру прагнеш, бо його не стало.
Прощай слабим, - бо сила у тобі,
Як ворогів навчився ти прощати…
І прийде мир і радість у добі, -
Зерном Господнім будуть тебе звати.

25.01.2010 р., м. Київ.

Діти бетонного віку

А зорі падали з небес
Діти бетонного віку!
З чим зустрічаєте день?
Що він несе вам без ліку?
І чи потрібно вам те?
Що ви візьмете для себе
Із суєти-марноти?
Щоб не розгнівалось небо
За недолугість мети.
Не кам’янійте серцями, -
Бійтесь байдужості в них,
Будьте любові творцями,
Щоб рід під небом не зник.
Майте розважливість в часі
Мудрості в Бога просіть
Бо дні обмежені наші
І вже розставлена сіть,
Щоб полювати на душі -
Палахкотять прапорці
І у воді, і на суші,
Гріх із арканом в руці…
І не надійтесь на нетрі,
Ніби не бачать в них вас, -
Бо в темноті сільця-петлі
Радо чекають на нас.

12.01.2009 р., м. Київ.
2024