І  Ї  А  Б  В  Г  Д  Ж  З  К  Л  М  Н  О  П  С  Т  У  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Я 


Батькам, дружинам і синам

В одній колисці всі
Над прірвою безодні...
Для слова я – носій,
Його приніс сьогодні.
Про славу не кажіть,
Вона – лише для Бога.
Мені моє лишіть,
Це правда все від Нього.
Мені від Нього дар
І слово, що долає
Цей простір повний чар;
І в серці осідає...
Бо місце в ньому є,
Як в скриньці , у поштовій;
Там аркуша в нім жде –
І вірш виходить новий.
Не я вам оповім
Щось із життя вам схоже...
За те, що дано їм, -
Прийми подяку Боже!
Бо я – лиш інструмент,
Хоч маю свою душу;
Слуга у цей момент
Я роблю те, що мушу.

17.05.2002 р., м. Київ.
2024