І  Ї  А  Б  В  Г  Д  Ж  З  К  Л  М  Н  О  П  С  Т  У  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Я  Батькам, дружинам і синам
В одній колисці всі
Над прірвою безодні... Для слова я – носій, Його приніс сьогодні. Про славу не кажіть, Вона – лише для Бога. Мені моє лишіть, Це правда все від Нього. Мені від Нього дар І слово, що долає Цей простір повний чар; І в серці осідає... Бо місце в ньому є, Як в скриньці , у поштовій; Там аркуша в нім жде – І вірш виходить новий. Не я вам оповім Щось із життя вам схоже... За те, що дано їм, - Прийми подяку Боже! Бо я – лиш інструмент, Хоч маю свою душу; Слуга у цей момент Я роблю те, що мушу. 17.05.2002 р., м. Київ. |
||
|
|