І  Ї  А  Б  В  Г  Д  Ж  З  К  Л  М  Н  О  П  С  Т  У  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Я  О, незбагненна неба вись...
О, незбагненна неба вись...
Крізь тебе час тече рікою, До мене грішного озвись Чи помани мене рукою. В тобі заховані серця Тих, хто пішов навік від мене; Є в цьому замисел Творця – Про це вже знаю достеменно. До себе тягнеш погляд мій, Як сумно чи сміюсь на втіху; Від тебе прийде буревій І що кому, а грішним – лихо. - Дай час мені! – просить посмів, - І сил - призначене сказати; Пізнати велич тихих слів, А серцю - пісню доспівати; Дай знак мені... і полони, Коли життя моє скінчиться, І я, покинувши лани, В тобі зумію розчиниться. 09.02.97/18.04.97 р., м. Київ. |
||
|
|