І  Ї  А  Б  В  Г  Д  Ж  З  К  Л  М  Н  О  П  С  Т  У  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Я  Париж...Paris! В століттях назва тоне
Париж...Paris! В століттях назва тоне, До тебе в гості думкою лечу: В “ Орлі ” мені відкриються кордони, Себе до твоїх свідків прилучу. Привіт Париж! По духу ти – столиця, Спливли по Сені роки і віки, Немов шампань, життя в тобі іскриться, В усі часи притягував зірки. Париж в огнях... На небі ніч постала, По вулицях твоїх розкішний крок; Гармонія у кроках тих звучала І гармонійний хід думок: Париж – колос! На твоїх плечі вежа, З якої в небо звелась голова... Ти хочеш осягнути те безмежжя, Що день майбутній одкрива. Париж – знавець! Ну що тебе здивує : Престиж і велич?... Колоритний блиск? Береш багато... Віддаєш – хвилює І в тому маєш певний зиск. Париж – чаклун! Відкрий же таємницю: Столиця мод, парфуми і жінки... Ти зв’язуєш епохи, наче криця, - Тож збережи усе це на віки! Прощай Париж! Колись вернусь на Сену До зустрічі, не треба сумувань; Як на війну, виходив ти на сцену, Й серця в полоні мав ти з воювань! 12.02.97 р., м. Київ. |
||
|
|