І  Ї  А  Б  В  Г  Д  Ж  З  К  Л  М  Н  О  П  С  Т  У  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Я  Ще літня спека жаром нас дістане
Ще літня спека жаром нас дістане, Ми прагнемо в ній затінку й води; Та день уже немилосердно тане – За літом прийде осінь, - як завжди. А літо буде рватись із полону, З якого вже не вирватися, ні; І жовтий лист попроситься в долоню: Прикмета перша чарів осені. А згодом прийдуть жовті заметілі, Закрутить листя в танці між дерев... Струна тужіння забринить у тілі, Що літній день неждано вмер. І небо сіре, і дощі осінні, Вітри холодні – мріють в далині, Коли прийдуть при золотім горінні Гасить пожежі чарів осені. Це право неба – осінь дарувати, Прийми ж як є, за літом не сумуй: Воно скінчилось, хоч було багате – І тугу за минулим угамуй. До неба є лише одне прохання: Міняй усе, однак залиш мені У різні пори молоде кохання Й барвисте, ніби чари осені! 27-28.08.1997 р., м. Вознесенськ – м. Київ. |
||
|
|