І  Ї  А  Б  В  Г  Д  Ж  З  К  Л  М  Н  О  П  С  Т  У  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Я  Я гіркоти напився, як вина
Я гіркоти напився, як вина, Чому вона? Чому вона одна? Чому мені, і де моя вина, Що кожен раз по вінця? П’ю до дна. Її я п’ю, по ніздрі, вже тону; Господню волю- долю не кляну; Повітря свіжого я радісно вдихну, Але до цього я пізнаю глибину. І скуштував її я за життя; Те що гірчить, я того не боюсь; Вона мені загострить почуття- Лиш ними з вами люди поділюсь. Людині треба випить гіркоти, Щоб оцінити краще поміж нас: В час успіху, чи як шкребуть коти В твоїй душі від зради і образ. І чим раніше покуштуєш ти Цей еліксир-прививку від дурниць – Для інших вже не зробиш гірко ти І збережеш тепло знайомих лиць. 20.06.97 р., м. Київ. |
||
|
|