E  І  Б  В  Д  З  К  М  Н  П  С  Т  У  Х  Ц  Ч  Щ  Я 


Куди поете ти направиш хід...

Куди, поете, ти направиш хід
Для дум своїх?.. Які світи безкраї
Тебе чекають, щоб відкрити цвіт
Гармонії, що квітне серед раю?

Що ти візьмеш для себе і для нас?
Із квітів-чарів створиш свій віночок,
Подібно діамантам для прикрас,
Серцям на подив, для синів і дочок.

Щоб чистими, без бруду і брехні
У тих словах, що серцю небайдужі,
Прийшли до нас на дивнім полотні -
Не взяв би час , ні спека їх, ні стужі.

Поети залишаються, як знак
Епох, відгомонівших наче хвилі;
Їх нові весни зустрічають так,
Немов птахів, що клич несуть у вирі.

У хвилях тих - мелодія і звук,
Є відгук диву із крилатих літер,
Які мов стріли, що спускає лук:
До душ людських їм напрям - не на вітер.

Щоб їх нести до скону наших літ,
Слова мов жар,що серце наше крає;
У них – плоди, що Дар несе як звіт
До неба, що поетів обирає.

20-31.03.2005 р., м. Київ.
2024