E  І  Б  В  Д  З  К  М  Н  П  С  Т  У  Х  Ц  Ч  Щ  Я  Куди поете ти направиш хід...Куди, поете, ти направиш хід Для дум своїх?.. Які світи безкраї Тебе чекають, щоб відкрити цвіт Гармонії, що квітне серед раю? Що ти візьмеш для себе і для нас? Із квітів-чарів створиш свій віночок, Подібно діамантам для прикрас, Серцям на подив, для синів і дочок. Щоб чистими, без бруду і брехні У тих словах, що серцю небайдужі, Прийшли до нас на дивнім полотні - Не взяв би час , ні спека їх, ні стужі. Поети залишаються, як знак Епох, відгомонівших наче хвилі; Їх нові весни зустрічають так, Немов птахів, що клич несуть у вирі. У хвилях тих - мелодія і звук, Є відгук диву із крилатих літер, Які мов стріли, що спускає лук: До душ людських їм напрям - не на вітер. Щоб їх нести до скону наших літ, Слова мов жар,що серце наше крає; У них – плоди, що Дар несе як звіт До неба, що поетів обирає. 20-31.03.2005 р., м. Київ. |
||
|
|