E  І  Б  В  Д  З  К  М  Н  П  С  Т  У  Х  Ц  Ч  Щ  Я  Коридори часуБабине літо
Бабине літо, бабине літо... Я в пору цю дивну тобою зігрітий Хоч відстань між нами у версти чи в милі, А серцю так тепло, забути не в силі. Бабине літо, бабине літо... Кохання моє не зів’яло – а квітне; І барви у нім, що в природи довкола, Душа моя прагне тебе, як ніколи. Бабине літо, бабине літо... Я літ не рахую, що вкупі прожито; Нам зустрічі-проводи зичать перони, Хай Бог Вседержитель кохання бороне. Бабине літо, бабине літо... Все лагідним сонцем довкола залито; Сліпе павутиння у променях зблисне, А небо глибоке над обрієм висне. Бабине літо, бабине літо... Ген клин перелітний над нами, над світом ; Долине із неба, в стрімкому польоті: Вітайте ви осінь свою в позолоті! 12.01.1995 р., м. Київ. ENIGMA І лине в небі музика століть...
цикл E N I G M A... І лине в небі музика століть, Що її творять ненаситні люди; В ній чути брязкіт зброї, що стоїть Над цілим світом – на війну він будить. Слух ріжуть зойки падаючих вниз, Я знаю: тіло не міцніше сталі; Їх всіх зберуть, підпалять чорний хмиз І зробить попіл коло в задзеркаллі. І не спасеться жоден з поміж тих Хто меч підняв – від нього і загине Життя твоє, як в небі зірки штрих… Чого шукаєш ти у нім людино? Чого шукаєш?... чи знайдеш колись? Чим своє серце згодом заспокоїш? Де крила ті, щоб вознестись увись? Шукаєш ти і в пошуках тих твориш. Видінь полотна зору відкривай – Добром прикрась дорогу, що до храму Від Господа у серці май слова, Щоб зло не стало поштовхом у яму. Лише питаю в Господа: Коли Зупиниться людська рука на брата? Коли у славі явишся згори І поміж нами будеш панувати? Тоді вже нова з висі забринить, Що змінить нас і спраглі душі наші; В якій любов, що гріє не на мить І ощасливить, другом вірним ставши. 13.01.2000р., м. Київ. В мого Небесного Отця...
В мого Небесного Отця Велике стадо - слава Богу! І я, загублена вівця, Пішов убік і в даль від Нього. І там наївся гірких трав, З брудних калюж води напився... Блукав і виходу не знав, Знесилився і утомився. А він на втрату взір звернув, Бо небайдуже серце в Нього; Залишив інших і гайнув Мене шукати по дорогах. Знайшов, охлявшого підняв І лікував від згуби й скрути, Якої я в житті зазнав; Дав шанс на краще й для спокути. І віру маю що спасусь – Звіщають це Святі клейноди. І я від радощів несусь На ситні пашні й чисті води! 06.06.2005 р., м. Київ (лікарня №6). В одній колисці всі...
В одній колисці всі Над прірвою безодні... Для слова я – носій,- Приніс цей скарб сьогодні. Про славу не кажіть, Вона – лише для Бога, Мені ж моє лишіть,- Це правда – все від Нього. Мені від Бога дар І слово, що долає Цей простір, повний чар І в серці осідає Бо місце у нім є, Як в скриньці, у поштовій.. Там аркуша в нім жде І вірш виходить новий. Про що там оповім - В житті зустріли може; За те, що дано їм, - Прийми подяку Боже. Бо я лиш інструмент, Хоч маю свою душу, В житті у цей момент Роблю я те, що мушу. 17.05.2002 р., м. Київ. Вам ще падати вниз...Вам ще падати вниз,
Парашути -„ тряпки ” Не затримають того падіння До задухи, до криз Міст: Содом і Амор… Може там аж настане прозріння. Нема справи у вас До пророків-світил, Слово правди не є на потребу То ж не знаю про час, Бо калічить всіх нас: Лише гроші – а всім іншим гребуй.<Дочекатись біди > Чи поламаних доль У падінні неважко, - це ясно За гуртом не біжи Слово каже: зажди, Якщо більшість неправдою рясна. Та чи дійдуть слова До сердець, де нема Віри Слову від Бога, Святому, Для зерна є жнива, Та чи буде жива Та душа, що вернеться додому? Де чекає Отець Він для наших сердець Посилає єдине Спасіння Воно в Сині його, Він лиш смерть поборов, Прийми в серце Його на прозріння. Прийми в серце Його І живи повню літ, Все для праведних діється вчасно; З милосердям живи І Творця не гніви - І зоря твоя зроду не згасне! 24.08.2006 р., м. Київ. |
||
|
|