E  І  Б  В  Д  З  К  М  Н  П  С  Т  У  Х  Ц  Ч  Щ  Я 



Коридори часу

Бабине літо

Бабине літо, бабине літо...
Я в пору цю дивну тобою зігрітий
Хоч відстань між нами у версти чи в милі,
А серцю так тепло, забути не в силі.

Бабине літо, бабине літо...
Кохання моє не зів’яло – а квітне;
І барви у нім, що в природи довкола,
Душа моя прагне тебе, як ніколи.

Бабине літо, бабине літо...
Я літ не рахую, що вкупі прожито;
Нам зустрічі-проводи зичать перони,
Хай Бог Вседержитель кохання бороне.

Бабине літо, бабине літо...
Все лагідним сонцем довкола залито;
Сліпе павутиння у променях зблисне,
А небо глибоке над обрієм висне.

Бабине літо, бабине літо...
Ген клин перелітний над нами, над світом ;
Долине із неба, в стрімкому польоті:
Вітайте ви осінь свою в позолоті!

12.01.1995 р., м. Київ.

ENIGMA І лине в небі музика століть...

цикл E N I G M A...

І лине в небі музика століть,
Що її творять ненаситні люди;
В ній чути брязкіт зброї, що стоїть
Над цілим світом – на війну він будить.

Слух ріжуть зойки падаючих вниз,
Я знаю: тіло не міцніше сталі;
Їх всіх зберуть, підпалять чорний хмиз
І зробить попіл коло в задзеркаллі.

І не спасеться жоден з поміж тих
Хто меч підняв – від нього і загине
Життя твоє, як в небі зірки штрих…
Чого шукаєш ти у нім людино?

Чого шукаєш?... чи знайдеш колись?
Чим своє серце згодом заспокоїш?
Де крила ті, щоб вознестись увись?
Шукаєш ти і в пошуках тих твориш.

Видінь полотна зору відкривай –
Добром прикрась дорогу, що до храму
Від Господа у серці май слова,
Щоб зло не стало поштовхом у яму.

Лише питаю в Господа: Коли
Зупиниться людська рука на брата?
Коли у славі явишся згори
І поміж нами будеш панувати?

Тоді вже нова з висі забринить,
Що змінить нас і спраглі душі наші;
В якій любов, що гріє не на мить
І ощасливить, другом вірним ставши.

13.01.2000р., м. Київ.

В мого Небесного Отця...

В мого Небесного Отця
Велике стадо - слава Богу!
І я, загублена вівця,
Пішов убік і в даль від Нього.

І там наївся гірких трав,
З брудних калюж води напився...
Блукав і виходу не знав,
Знесилився і утомився.

А він на втрату взір звернув,
Бо небайдуже серце в Нього;
Залишив інших і гайнув
Мене шукати по дорогах.

Знайшов, охлявшого підняв
І лікував від згуби й скрути,
Якої я в житті зазнав;
Дав шанс на краще й для спокути.

І віру маю що спасусь –
Звіщають це Святі клейноди.
І я від радощів несусь
На ситні пашні й чисті води!

06.06.2005 р., м. Київ (лікарня №6).

В одній колисці всі...

В одній колисці всі
Над прірвою безодні...
Для слова я – носій,-
Приніс цей скарб сьогодні.
Про славу не кажіть,
Вона – лише для Бога,
Мені ж моє лишіть,-
Це правда – все від Нього.
Мені від Бога дар
І слово, що долає
Цей простір, повний чар
І в серці осідає
Бо місце у нім є,
Як в скриньці, у поштовій..
Там аркуша в нім жде
І вірш виходить новий.
Про що там оповім -
В житті зустріли може;
За те, що дано їм, -
Прийми подяку Боже.
Бо я лиш інструмент,
Хоч маю свою душу,
В житті у цей момент
Роблю я те, що мушу.

17.05.2002 р., м. Київ.

Вам ще падати вниз...

Вам ще падати вниз,
Парашути -„ тряпки ”
Не затримають того падіння
До задухи, до криз
Міст: Содом і Амор
Може там аж настане прозріння.
Нема справи у вас
До пророків-світил,
Слово правди не є на потребу
То ж не знаю про час,
Бо калічить всіх нас:
Лише гроші – а всім іншим гребуй.<Дочекатись біди
Чи поламаних доль
У падінні неважко, - це ясно
За гуртом не біжи
Слово каже: зажди,
Якщо більшість неправдою рясна.
Та чи дійдуть слова
До сердець, де нема
Віри Слову від Бога, Святому,
Для зерна є жнива,
Та чи буде жива
Та душа, що вернеться додому?
Де чекає Отець
Він для наших сердець
Посилає єдине Спасіння
Воно в Сині його,
Він лиш смерть поборов,
Прийми в серце Його на прозріння.
Прийми в серце Його
І живи повню літ,
Все для праведних діється вчасно;
З милосердям живи
І Творця не гніви -
І зоря твоя зроду не згасне!

24.08.2006 р., м. Київ.
2024