Героям майдану і
Небесній Сотні посвячується!

Відпустили печаль мандрувати по світу набої,
Що шукає серця побратимів крізь лати й щити...
На холодний граніт опускаються збиті герої,
Зупиняючи лет у якому могли ще цвісти.

Тільки душ не спинити,- їм в небо відкрита дорога,
Залишають свій дім, у якому між нами зросли;
І за правду й любов побратимів чекають у Бога:
В час борінь і звитяги вони до небес доросли.

І як жити без вас побратими мої і посестри? -
Серця ваші любов’ю закрили цей світ і мене;
Нам ще душу свою з берегів до висот ваших нести,
Де печаль від розлуки між нами навіки мине.

І з’єднаємось ми в небесах у яскравім горінні,
Ваші зорі палатимуть в барвах, як Божа роса,
Бо сягнули небес ви за правду в жертовнім борінні...
Ви простіть мені нині, що сонце зловила сльоза.

31.03-1.04.2014 р., м. Київ, Микола Терен.