Для одного, чи всім,
Нот: від “До” і до “Сі”
І обмежена кількість октав;
Звеш на бій і на мир
Мій таємний кумир,
Я у себе про тебе питав:
Як з’являєшся ти?
Що за сила в тобі?
І з яких ти приходиш снів?
Чи з журчання води
Полохливих струмків,
Що прокинулись по весні.
Чи із співу птахів -
Соловейка в гаю?
Я послухав – приємно мені;
Чи із шуму гілля,
Що мені промовля:
Лиш вона не обмане. Ні!...
Може сила в тобі
Від пустинних вітрів,
Бо ніхто не зупинить їх.
Простір там, аж до хмар,
Завиває бархан,
Плаче – тужить у снах своїх.
Хто назвав тебе так?
В ній напір і в ній такт,
В ній прихована сила небес,
Схоже в ній таїна
З мов цілющих вона,
Лиш звучиш – і я знову воскрес.
Ти від світу мене
Забереш... І мине
Біль за зраду. І відчай зника.
Ти повільна й стрімка
Звуків чистих ріка
Й незбагненна, як вись... - Музика!

18-19.01.1998 р., м. Київ.