Душа співає на світанку
Про зорі ясні й темінь ночі:
В обіймах провели до ранку,
Вдивляючись в кохані очі.
Про що забудеш ти до днини?
Про час, що тихо нас минає,
Про матір любої дівчини,
Яка все марно виглядає.
Про що згадаєш ти при сонці?
Про ніч, напоєну коханням,
Дівочий погляд у віконці,
Гарячий подих на прощання.
Про все згадаєш і забудеш
У час, як виростають крила.
І лиш минулим жити будеш,
Коли опустиш ти вітрила.

18.01.1995 р., м. Київ.