Злі нам скажуть: Вам не піднятися...
Їм не вір, борись! Не здаватися!
Перед нами є приклад Фенікса,
Птаха дивного, що долає все.

Птахо Феніксе! Скрізь зола і тлін.
Птахо Феніксе, ти устань з колін;
І від попелу отряхни крило,
Розкажи для нас, що в огні було.
Той вогонь - з небес, він як проби штамп,
Сенс всього життя побувати там,
Чи з полови ти - і під хмари дим,
Чи із кременя, що й в огні твердим.
І згорить до тла весь наліт століть,
Не лякайсь й тоді, коли тане мідь,
І втрачає міць найтвердіша сталь.
Дух міцніш за них, ти в огонь той стань.
А пройшовши це, не байдужим будь,
Із струни весни новий звук здобудь,
І як дивний птах у піснях прослав
Того, хто тобі дух, мов кремінь, дав.
Птахо Феніксе! Скрізь зола і тлін.
Птахо Феніксе, піднімись з колін!
Держе небо-вись і твоє крило;
Звесели серця, просвіти чоло!

21.02.2001 р., м. Київ.