Кожен день ВІН дає тобі кроки,
Кожен день. І так тисячі літ.
Він – Господь, що встановлює строки,
Бо тебе сотворив і цей світ.
Хто від тебе лише вимагає:
Мати послух і зла не чинить;
З Ним година за часом минає
В Його Волі цей хід зупинить.
І в час звіту питання не стерти:
Як жила ти незрима душа?
Заслуговуєш раю чи вмерти?...
При житті ти для себе рішай.
Бо життя – час твоєї спокути,
Знай: гординю у темінь зштовхнуть,
Де вогонь невблаганний і лютий,
Розум май, щоб усе це збагнуть.
Бо цей час для твого покаяння,
Щоб простив, дарував небеса...
З тих висот нам дається кохання.
Що ти хочеш? Рішай собі сам.

22.03.2001 р., м. Київ.