Плач душа, ще голова не сива,
Плач душа, бо час для каяття
Вийде непомітно, наче сила,
Із старого тіла за життя.
Плач душа, як Бога не шукала,
В марноті ти вік свій провела...
І гріхами, що на себе взяла,
Шлях у рай собі ти відтяла.
Плач душа, бо коні вже готові,
Лиш Господня Воля – понесуть
В горизонти невідомі, нові,
Де звершиться Божий Правий Суд.
Плач душа... і молитвах кайся –
Чистою б вернутись до Творця..
Є ще час для сповіді, - не гайся...
Бо дозріло поле для женця.

18.07.2000р. м. Київ.