Правду мовив Паваротті,
Що кохання – перш за все!
Нам життя на повороті
Почуття це принесе.
Хіба можна передати
Ніжність квітки серед трав,
А душа спішить співати -
Сад коханням забуяв.
Щоб ми знали? Яку радість?
Наше щастя вище веж!
Боже! Нам страшна не старість
І невдачі стерплю теж.
Все стерплю, як є кохання:
По життю з ним легко йти.
Я співаю – є бажання
Тобі щастя принести!

13.02.95 р., м. Київ.