Бог встав, Всевишній між богів,
І вимовив Він слово:
“ Наш погляд буде на суддів
бо слово їх – полова.
Ви називаєте те “ суд ”,
Насправді – лицемірство;
Ваш захист нечестивих – блуд,
А суд Ваш, теж – злодійство.
Не забувайте ви, в суді,
Про сироту убогу,
Кого, ще гноблять, а тоді
Дай бідним допомогу.
Хто захистить же тих від мук,
Хто в бідності і злиднях?
Суд заберіть з огидних рук,
Бо їх безбожність видно ”...
Не відають вони, сліпці,
Що темнота вже впала;
Що захитаються стільці
І їх пора настала.
Ви не боги, а лиш сини -
Всевишнього... і годі.
І зникнете, як звук луни,
Що при сухій погоді.
І був ти князь, чи може цар –
Ніхто і не згадає.
Суди народи ГОСПОДАР!
На це Бог право має.

05.04.1998 р., м. Київ.