Ти вогонь у мені розпали,
Мерзлу землю душі відігрій,
І прихований ще до пори
Райський сад забуяє у ній.
Він для нас, як і ці небеса,
Під якими не зломить стебла
Птах кохання. Де грає роса
У проміннях від твого тепла.
Чи за це тебе сонцем назвав?
Квітка радісна в Божім саду,
Крила злету, яких я не мав.
Лиш з тобою я щастя знайду!

07.01.2003 р., м. Київ.