Вечір... Дзвоню до друга,
У напрузі чоло...
Як знайшла мене туга,
Що давно не було.
Як знайшло нас мовчання,
Біль несказаних фраз...
Доля шле нам навчання
Шляхом втрат і образ.
Йде навчання по кругу,
Шлях по ньому - увись;
Дай мені спробу другу
І благаю: Не злись.
Я хотів попросити,
Щоб пробачив мене;
Бо тягар цей носити
В моїм серці... Мине
Думав так на початку,
Але ні, не мина;
Пусто в скриньці й на ганку,
І ятрить все вина.
Все співпало одразу:
Адрес ти поміняв,
Затаївши образу,
Геть від себе прогнав.
І листа не напишеш,
Щоб про тебе був знак.
І в невіданні лишиш...
Твоя воля... Будь так.

27.05.98 р., м. Київ.