Відходять... чашу свою спивши,
У вічність дочки і сини.
За нас прийдешніх, кров проливши,
В полях Великої війни.
Я перед Вами, ветерани
В боргу, якого не сплатив.
Війна – це втрати, біль і рани,
Ви воювали, щоб я жив,
Щоб бачив небо невідоме,
Щоб знав кохання переспів,
Щоб знав – чекають мене вдома,
Де серцю радісно й без слів.
Мої ж слова до Вас в подяці,
Бо Ви любов’ю світ спасли.
Любов – це вияв серця праці,
Що Ви у світ цей принесли.

24.01.2002 р., м. Київ.