За кожен гріх, за свій, вбиваєш
Месію - Бога на хресті
І кров Господню проливаєш,
Щоб дням продовжитись в житті.
Та може вже пора прозріти
І милість Господу явить,
Як Авраам, Його нам стрітить
До себе в гості запросить.
Як без любові жити в злому,
У світі страху і спокус?
А серце каже: Повір Слову,
Яке приніс Христос Ісус.
Господь, що милує з любові,
Хоч ти безмірно зогрішив;
Він не бажає з тебе крові,
Він хоче, щоб ти вічно жив.
Щоб ти творив добро і милість,
І справедливим в світі був;
Щоб гнав із серця злу спесивість
І крок від злого відвернув.
Порожнім Слово не буває –
Воздай же Господу хвалу.
Покайся – і воно спасає,
Покайся і вчини твелу!

22.07.2000 р., м. Пер.-Хмельницький, озеро Куряче горло.