Зерно Господнє по землі
Ворон не виклює;
Час на жнива, що ще в імлі,
Всевишній викриє.
Врожай зберуть Йому на тік,
Він - слава творення,
Полову ж кинуть в інший бік –
Горіти в полум’ї.
Вогонь горітиме повік,
В нім – місце відчаю
Для лжепророків, чий язик
Неправду свідчив нам.
У той вогонь – гординю всіх:
Людей і ангелів,
Хто правду нехтував, а гріх
Розносив далями.
Хто милосердя не явив,
Добро не виявив,
Свої й чужі стежки кривив,
Був злобі приятель.
Про це Син Божий нам відкрив –
По волі Сущого;
В Нім Бог спасіння всім явив,
Віку грядущому.
Щоб нахилив ти слух і зір
До Слова Божого!
Не дій Йому наперекір –
Збагни це розумом!

14...17.2002р., м. Київ.