СТАРІ ФОТОГРАФІЇ
( світлої пам’яті М.А.Бондаря. )
Жовті фото… Вицвілі, німі
Посланці у просторі, ви звідки?
Що вони повідають мені? -
Зріз часів, яким були ви свідки.
На світлині – люди у літах,
Мудра старість - сивина у скронях;
Зрілість в силі – посміх на устах;
Юність із майбутнім, наче сонях.
Ось краса дівоча розцвіла,
Чоловіча сила – ще нівроку;
По світлинам молодість пройшла:
Рік від року, рік від року.
Віримо у краще і йдемо
По пелюсткам юності стрімкої;
У бажанні досхочу п’ємо
Мед цілющий зрілості п’янкої.
Скільки сили, іскор і бажань
В тих очах побачимо ми знову.
Скільки болю в серці і жадань
Марно пересіється в полову.
Сльози в серці. Ще одне життя,
Нам знайоме – і між нас не стало;
Туга, голосіння до виття:
Серце друга битись перестало.
Пам’ять повертає в тризни час
Того, хто ніколи не вернеться
Із доріг у вирій, вишніх трас…
І не стерти образ той із серця.
Жовті кадри - кроки в плин - похід:
Від колиски шлях... і до могили;
Слово добре прозвучить услід,
Туга й жаль, що чимось обділили.
Недопита молодість хмільна;
Не знайшли ми слова для коханих;
Від народження до смерті, як війна
Прагне жертв і витрат невблаганних.
І колись, в одну, неждану мить,
З сумом і печаллю в твоїм серці
Ти зумієш погляд зупинить
На собі, єдиному у герці.
Ти єдиний, хто живий із тих,
Що лишили погляд свій на фото,
Їхній голос у минулім стих
Та вернутись в ті часи не проти.
Нам би знати, часу де межа,
Хто прийде на неї з нас останнім...
На світлині доленька чужа
Відкриває невідомі грані.

16.07.94 р., м. Кривий Ріг.