Зупиниш хід на перехресті-
Не повернути там назад, -
Робити вибір - справу честі,
Тобі належить на нім брат.
Там слово, писане не нами,
Бо букви мохом поросли;
На брилі кам’яній словами
До нас прийшли німі посли:
“Підеш наліво – жінку втратиш”...
Чи маєш право це робить? -
Вона ж – дружина князя в раті,
Яка не зрадить в чорну мить.
“Коня загубиш, як направо
Підеш”... і друга втратиш там...
На смерть його ти маєш право?-
Тобі питання я задам.
“А смерть знайдеш, як шлях твій прямо”...
А хто, скажи її мине?
Чекають злети там і ями,
Які складуть життя земне
Тож прямо руш... Іди не бійся:
Твоя дружина – міцний тил,
У вірній дружбі – серце грійся,
А хто не вірить – прости тим.

09.02.99 р., м. Київ.