Блаженним будеш чоловік,
Як не прийдеш на збори,
Де нечестивим лише лік,
Вони – не для опори.
Як не допустиш своїх ніг
До тих доріг, де грішні,
А збір розпусників не зміг
Гріхом привабить пишним;
Як твої думи про Закон,
В якому Божа Воля,
Закон від Господа – на трон,
І з ним хай буде доля.
І буде схожий чоловік
На дерево з плодами,
Посаджене при водах рік,
І лист його не в’яне.
Дозріє вчасно в нього плід,
В усьому успіх діє...
Не так в безбожних: справа й слід,
Як порох, що розвіє.
Таким, де діє правди суд –
На себе осуд мати;
Як в зібранні, де Божий люд, -
Ніколи не встояти.
Відкрито ж перед Богом все:
І серце й рух людини...
Хто вірив Слову – тих спасе,
Безбожних шлях – загине.

М. Київ

Усе навкруги: і земля, і простори,
І все, що живе – це Господь сотворив;
Підвалини суші заховані в морі,
На ріках життя Він її встановив,
Хто ж рушить на гору Господню з нас люди?
В присутність Господню хто зробить свій крок?
Хто щирим зберіг своє серце у грудях
І чистий його вчинок рук і думок;
Хто душу беріг від марноти в буденні,
В обмані не клявся він ім’ям Святим,
Хай він пробуває в благословенні
Від Господа даного, більше ніким.
І праведність тому від Бога Спасіння,
По вірі відкрив він спасіння для них,
Хто Бога шукає – таким покоління,
Щоб чистим предстати в Святая Святих.
Тож брами відкрийтесь і входи відвічні:
Цар Слави ввійде у господу свою.
Хто є Він такий? – відповім вам я зично:
Господь, що могутній , потужний в бою.
Тож брами відкрийтесь, ви – входи відвічні,
Щоб вами Цар Слави ввійшов – Святий Він.
Цар Слави? – Хто він? – Я скажу: Він – Всевишній,
Володар всіх сил – Він Цар Слави! Амінь!

14.09.2002 р., м. Київ.

Світ прощався з Діаною –
Молодою, красивою;
Світ прощався із панною –
Сліз держати не в силі я.
Світ прощався із матір’ю
Королівської крові;
Світ прощався зі знаком
Людської любові.
Світ прощався із жінкою -
Інші парами, парами;
З незбагненною квіткою
Із жіночими чарами.
Світ прощався спустошеним,
Бо збулось найчорніше;
Папарацці непрошеним
Смакував цей світ грішне.
Світ прощався непрощенним –
Утворилася ніша:
В “ мерседесі ” потрощенім
Світ умить побіднішав.

04.09.97р. с. Гвоздів

Скільки слів – молитов
До Всевишнього в небо...
Боже Ти знаєш хто
Про що просить у Тебе:
Хтось - за царство земне,
Інші - вдачі на карти...
Чи їх розум збагне
Що душа лише варта
Щоб за неї молить
Доки час ще не вийшов,
Бо тоді не зробить,
Як вона зникне в вишніх.
Прийми ж слово моє
Хай не згубиться в висі,
Ми ще тут , ми ще є
В Твоїй Волі сплелися
Із цим часом тепер,
В нім моє покаяння:
Щоб гріхи мої стер
І простив – ось прохання!

09.08.2003 м. Київ