Із “гуліверів” в “ліліпути”
Понизить декого із нас,
Як одягне в смиренні пута
І приведе на суд свій час.

А суд у нього не лукавий:
Він не добавить й не вкраде;
І витягне на світло справи,
І перед очі покладе.

І заговорять вчинки - справи
Що стануть свідками тобі:
І потаємні, і лукаві
Тобою вибрані в добі.

Тож суд відбудеться по чину,
І буде вирок наче дзвін
І не змаліють безпричинно ...
Бо Той Хто судить - в правді Він.

„Мале” очиститься й „велике”,
З них «ржа й труха» злетить мов пил ;
І хто здавався нам безликим –
Розкриється у повні сил

Щоб зазоріть для всіх яскраво,
І знаком стати для віків,
А його відблиск – Божа слава...
Чи справді цього ти хотів?

5-7.02.2006 р., м. Київ.