Мовчу… Ні слова, ні півслова
Ще не з’явилося мені...
Йому гартується основа,
Подібно сталі для броні.

Щоб слово те, неначе криця,
Без страху вело нас на січ;
Щоб слово те, немов жар-птиця,
Нам світло дало в темну ніч.

Щоб не байдужістю гриміло,
А гомоніла з ним душа...
І воно в тиші забриніло -
І народило вам вірша!

м. Київ.