Гондюлу Валерію Петровичу. Нам не забути наших вчителів,
Що нас зустріли серцем небайдужим,
Бог хисту дав, а ще – вести велів
По ниві знань, щоб взяти цінне, друже.

Терпіння дав, бо терпиться не рік,
Щоб ми, не зупиняли свої кроки...
Зерно добірне принесли на тік –
Ви серце вклали у свої уроки.

І з тим підемо в круговерть стрімку,
Там нас знайде важливе розуміння,
Хто нам привив упевненість таку –
Ми перед ними вклонимось в коліна:

Спасибі вам за вашу віру в нас,
Ви нас вели вражаючи горінням,
Наука ваша - був не марний час –
Бо зерна знань убралися корінням!

13.05.1996 р., м. Київ.