Нам підсовують нові ідеї,
Щоб змаліли під зайдицький свист;
Обмінявши мораль на гінеї...
І у цьому увесь їхній хист.

Відректися – і честі не мати,
Від хреста, що вручив нести Бог,
На вершини моралі й посвяти, -
А заритися в ситості льох.

У якому вогнем не горіти,
А диміти між замкнених стін,
І нікого життям не зігріти -
Не дає ж бо тепла те, що тлін.

За собою пустелю лишити
У якій ні зерна, ні води...
Учать зайди по-їхньому жити? -
Прожени якнайдалі їх ти!

14.03.2005 р., м. Київ.