Не від цього світу,
Не від днів цих- здавна,
В здивуванні зверну
Погляд на возню;
На бажання: «сито...»,
Щоб кормушка – славна...
Я свій крок притишу,
Обмину гризню.
Бо душа до Бога,
Серед днів цих лине
Він мені опора
Тверда і жива;
Не змарнівших у злі
Привіта, як сина, -
Ось мета людині
В час, як не жнива!

07.03.2005р., м. Київ.