Серце в радості наспівалося,
Хоч пізнало і прикрощів щем,
Та додому в надії верталося,
Щоб наснаги набратися ще.

Де з духовних джерел, мов з криниці,
Набиратися сил досхочу;
По життю нести присмак водиці,
До якої я з далей лечу.

Скуштувавши, як був ще дитина
В тому місці, де батьківський дім...
Де зарита твоя пуповина,
Він є центром у колі твоїм.

Тут затишно і просто, і спокій,
Це є лише на рідній землі;
До якої в призначені строки
Над цим світом летять й журавлі.

Що торують у вирі сумлінно
Для прийдешніх незримі стежки,
Щоб пройшли ними ще покоління,
Наче води живої ріки.

17.01.2006 р., м. Київ.