Ще стільки доль пройде перед Творцем...
Хто вмістить з них у серце слово Тори?
Щоб святість освітила їм лице,
Як час ще не закриє коридори.

Й не обірве мереживо життя
І нитки днів не буде вже для дива...
А для душі не буде вороття
На ті простори, де буяла нива.

Бо час жнивам… і зібране зерно
Прийде на тік, щоб дати йому раду;
Оцінить Бог, що вміщує воно:
Добро чи зло? На горе чи розраду...

Колись настане вічності пора
І рай прийде на ці земні простори...
Хай нині ж серце свічкою згора –
Як час відкриті держить коридори.

07-08.06.2005 р., м. Київ (лікарня №6).