Сивіє наше покоління
І вже збираємо плоди;
На тій землі, де в нас коріння,
Які залишимо сліди?
Де наші душі у горнилі,
Очам незримій боротьбі
Пройшли закалку, ріжуть хвилі
Щоб в очі глянути тобі.
Кого зовемо: мій ровесник,
Я зичу вітру в паруса;
Хай зустрічають тебе весни
І не хмурніють небеса.
Хай крок у долі не спіткнеться,
А дні,- як бджоли, що гудуть;
І радістю наповнять серце
В тих зустрічах, що нас зведуть!
Щоб радість ту нести і втоми
Ми не зазнали у ході;
Ділися нею в гостях, вдома…
І здійснюй мрії у труді.

31.05.2008 р., м. Київ.