Я зради не прощу!
Хай небо нас розсуде,
Бо зрада – серцю біль,
Як в спину - гострий ніж;
Я біль перетерплю,
Що ним прошиє груди,
До зрадника спини
Вже не підставлю більш.

В його обійми – ні,
До них мені байдуже;
І стане враз пусте
Те місце де він є.
І виросте стіна,
Якої не подужать...
Страшною є ціна,
Як зрада постає.

18...20.3.2002 р., м. Київ.