Як струни з люттю обірвуть,
Бандуру з тріском порубають...
І слова правди не дадуть
Сказати людям серед раю.
І вже не раєм буде край
Без правди - пеклом називають
Життя людей… де зло - не гра,
Що театрально шкандибає, -
А із сокирою в руках
Руйнує нагло душі - храми,
Ставай на бій, який в віках,
Хай Божа сила буде з вами.
Вставай, бо час твого життя
На пошук істини дається
Щоб не звучало каяття,
Як звіт тримати нам прийдеться
Перед Творцем, хто нас привів,
Дав Слово Правди-огорожу,
Щоб дух-вогонь в тобі горів,
Творила віра силу Божу;
З якою ти здолав би шлях,
Який веде крізь терни в зорі...
І не лякайся, хоч є страх,
Коли замовкла кобза в горі!

12.02.2005 р., м. Київ.