Час спокути
За кожен гріх, за свій, вбиваєш
За кожен гріх, за свій, вбиваєш
Месію - Бога на хресті
І кров Господню проливаєш,
Щоб дням продовжитись в житті.
Та може вже пора прозріти
І милість Господу явить,
Як Авраам, Його нам стрітить
До себе в гості запросить.
Як без любові жити в злому,
У світі страху і спокус?
А серце каже: Повір Слову,
Яке приніс Христос Ісус.
Господь, що милує з любові,
Хоч ти безмірно зогрішив;
Він не бажає з тебе крові,
Він хоче, щоб ти вічно жив.
Щоб ти творив добро і милість,
І справедливим в світі був;
Щоб гнав із серця злу спесивість
І крок від злого відвернув.
Порожнім Слово не буває –
Воздай же Господу хвалу.
Покайся – і воно спасає,
Покайся і вчини твелу!
22.07.2000 р., м. Пер.-Хмельницький, озеро Куряче горло.
Месію - Бога на хресті
І кров Господню проливаєш,
Щоб дням продовжитись в житті.
Та може вже пора прозріти
І милість Господу явить,
Як Авраам, Його нам стрітить
До себе в гості запросить.
Як без любові жити в злому,
У світі страху і спокус?
А серце каже: Повір Слову,
Яке приніс Христос Ісус.
Господь, що милує з любові,
Хоч ти безмірно зогрішив;
Він не бажає з тебе крові,
Він хоче, щоб ти вічно жив.
Щоб ти творив добро і милість,
І справедливим в світі був;
Щоб гнав із серця злу спесивість
І крок від злого відвернув.
Порожнім Слово не буває –
Воздай же Господу хвалу.
Покайся – і воно спасає,
Покайся і вчини твелу!
22.07.2000 р., м. Пер.-Хмельницький, озеро Куряче горло.
Затьохкав соловей... І з ніченьки спаде
Затьохкав соловей... І з ніченьки спаде
Із тиші зіткане незриме покривало,
Він світу сповістить: Весна, чарівна, йде,
Кохайтеся щомить, життя для цього мало.
І дерево старе, що думало - засне
На віки-вікові, як стужа наступила.
Та ось тепло прийшло і сонечко ясне
Підняло сокохід, як птаха його крила.
Що мало – ожило, убралося в красу,
Підняло на крило й мене, моє кохання.
Як таїну небес, його тобі несу
Із всіх земних доріг... І в радості чекання.
17.05.2000 р., м. Київ.
Із тиші зіткане незриме покривало,
Він світу сповістить: Весна, чарівна, йде,
Кохайтеся щомить, життя для цього мало.
І дерево старе, що думало - засне
На віки-вікові, як стужа наступила.
Та ось тепло прийшло і сонечко ясне
Підняло сокохід, як птаха його крила.
Що мало – ожило, убралося в красу,
Підняло на крило й мене, моє кохання.
Як таїну небес, його тобі несу
Із всіх земних доріг... І в радості чекання.
17.05.2000 р., м. Київ.
Звучи струна! Ще час тобі не вийшов
Звучи струна! Ще час тобі не вийшов,
Щоб зойком обірватись голосним...
Ти не одна, є поряд струни інші:
Оркестр життя! В гармонії будь з ним.
Звучать у нім і соло, і хорали,
І радості, і туги голоси...
Єднаються мов перли і корали
В намисто неймовірної краси.
Даруй свій спів!
На радість
дальнім, ближнім
На повну міць... про дар свій не змовчи...
І в час життя, який дає Всевишній
Йому за все подякою звучи!
12.06.03 р., м. Київ.
Щоб зойком обірватись голосним...
Ти не одна, є поряд струни інші:
Оркестр життя! В гармонії будь з ним.
Звучать у нім і соло, і хорали,
І радості, і туги голоси...
Єднаються мов перли і корали
В намисто неймовірної краси.
Даруй свій спів!
На радість
дальнім, ближнім
На повну міць... про дар свій не змовчи...
І в час життя, який дає Всевишній
Йому за все подякою звучи!
12.06.03 р., м. Київ.
Зерно Господнє по землі
Зерно Господнє по землі
Ворон не виклює;
Час на жнива, що ще в імлі,
Всевишній викриє.
Врожай зберуть Йому на тік,
Він - слава творення,
Полову ж кинуть в інший бік –
Горіти в полум’ї.
Вогонь горітиме повік,
В нім – місце відчаю
Для лжепророків, чий язик
Неправду свідчив нам.
У той вогонь – гординю всіх:
Людей і ангелів,
Хто правду нехтував, а гріх
Розносив далями.
Хто милосердя не явив,
Добро не виявив,
Свої й чужі стежки кривив,
Був злобі приятель.
Про це Син Божий нам відкрив –
По волі Сущого;
В Нім Бог спасіння всім явив,
Віку грядущому.
Щоб нахилив ти слух і зір
До Слова Божого!
Не дій Йому наперекір –
Збагни це розумом!
14...17.2002р., м. Київ.
Ворон не виклює;
Час на жнива, що ще в імлі,
Всевишній викриє.
Врожай зберуть Йому на тік,
Він - слава творення,
Полову ж кинуть в інший бік –
Горіти в полум’ї.
Вогонь горітиме повік,
В нім – місце відчаю
Для лжепророків, чий язик
Неправду свідчив нам.
У той вогонь – гординю всіх:
Людей і ангелів,
Хто правду нехтував, а гріх
Розносив далями.
Хто милосердя не явив,
Добро не виявив,
Свої й чужі стежки кривив,
Був злобі приятель.
Про це Син Божий нам відкрив –
По волі Сущого;
В Нім Бог спасіння всім явив,
Віку грядущому.
Щоб нахилив ти слух і зір
До Слова Божого!
Не дій Йому наперекір –
Збагни це розумом!
14...17.2002р., м. Київ.
Знову осінь, знову осінь
Знову осінь, знову осінь
Розділила два світи
Світ не милий, в серці туга,
Бо поділась з нього ти.
Не вернути днів летючих навесні
І тебе не зупинити вже мені.
Сірі каплі, сірі будні
Днів, сумних моїх ночей
Жити варто чи не варто
Без закоханих очей.
Як затримати кохання при мені
Я літав із ним, не наче уві сні.
Нам кохання гімни грає,
Цінний погляд, слово фраз...
Возвеличить Бог нас раєм,
Як любов знаходить нас.
Сон пройде – твоє кохання не у сні,
Бережи його і будеш у весні.
23.06.1995 р., м. Київ
Розділила два світи
Світ не милий, в серці туга,
Бо поділась з нього ти.
Не вернути днів летючих навесні
І тебе не зупинити вже мені.
Сірі каплі, сірі будні
Днів, сумних моїх ночей
Жити варто чи не варто
Без закоханих очей.
Як затримати кохання при мені
Я літав із ним, не наче уві сні.
Нам кохання гімни грає,
Цінний погляд, слово фраз...
Возвеличить Бог нас раєм,
Як любов знаходить нас.
Сон пройде – твоє кохання не у сні,
Бережи його і будеш у весні.
23.06.1995 р., м. Київ